3-я міжнародна наукова конференція “Дилеми наукових досліджень у різних галузях науки”

Юрій Драчук
1 Національний технічний університет України
“Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”
(Україна, Київ)
Адреса електронної пошти: drachuk.yuriy@gmail.com
Лариса Савюк
Інститут економіки промисловості НАН України (Україна, Київ)
Адреса електронної пошти: novicecuratorslo@gmail.com
Моніка Яворська
3 Соціальна академія наук (Польща, Краків)
Адреса електронної пошти: mjaworska@spoleczna.pl

РЕФЕРАТ

Розглянуто сучасні світові тенденції вищої економічної освіти в контексті загальноєкономічних тенденцій. Вивчено вплив на методологію вивчення дисциплін економічного спрямування інноваційних методологічних підходів, методів та алгоритмів навчання, сучасних інформаційних та комунікаційних технологій та змішаних інструментів навчання. Доведено, що даний підхід до зміни методології викладання фундаментальних та прикладних дисциплін може підвищити компетентність випускників вищих навчальних закладів економічного профілю, їх конкурентоспроможності на ринку праці та самих університетів для досягнення статусу освітніх інститути з додатковою академічною цінністю. Особливо важливим є те, що ці процеси набуваються в умовах трансграничного перекладу знань, який розглядається як інновація у сфері інтелектуальних інвестицій.
Ключові слова:
методологія, інститут вищої освіти
інформаційні та комунікаційні технології, змішане навчання, компетенція, конкурентоспроможність, інновації, інвестиції, передача знань, додана академічна цінність
1. ВВЕДЕННЯ
У контексті глобальних економічних тенденцій дедалі важливіші фахівці з нетрадиційною економічною освітою, до яких можуть входити менеджери з продажу, менеджери з персоналу, менеджери з реклами та PR, а також маркетологи. Навіть підготовка економістів та фінансистів банківського сектора, які продовжують займати перше місце в рейтингах попиту на світовому та національному ринках праці, потребують новаторських підходів та інструментів для підвищення їх кваліфікації та компетентності до рівня сучасного конкурентного спеціаліста
Нагальним завданням є вивчення та порівняння досвідом найкращих підходів у розробці методології викладання дисциплін економічної орієнтації на європейському ринку освітніх послуг та знань. Ця методологія повинна бути підкріплена використанням практичних інструментів для її реалізації. Такі дослідження здатні об’єднувати активні процеси формування трансграничної передачі знань у європейському освітньому просторі та підвищення конкурентоспроможності європейських університетів до рівня навчальних закладів з додатковою академічною цінністю. Особливе значення ця проблема має для українських вищих навчальних закладів економічного напряму підготовки фахівців в умовах політичної та економічної нестабільності та кризи вітчизняної системи вищої освіти.
. Аналіз застосування інноваційних підходів до методології викладання економічних дисциплін
Потрібно сформулювати загальну концепцію щодо можливих шляхів вдосконалення методології викладання економічних дисциплін в українських вищих навчальних закладах, університетах Польщі та інших європейських країнах. Для цього необхідно провести порівняльний аналіз цієї проблеми та виявити найкращі тенденції в процесах інновацій у наданні освітніх послуг майбутнім фахівцям з економічних спеціальностей.
2.1. Стан проблеми в глобальному світі та європейському освітньому просторі
Загалом, Європа та світ створили всесвітні освітні послуги та ринки знань, включаючи використання інновацій в галузі інтелектуальної власності, таких як передача знань. Термін “передача знань” в європейському освітньому просторі означає передачу технології, розробленої в навчальному закладі або іншому дослідницькому органі для різних галузей промисловості та національного економічного комплексу країни [1]. Цей інноваційний процес призводить до появи інституційних структур, які називаються центрами передачі знань, які повинні забезпечити плавне функціонування інвестиційної системи та інноваційний розвиток економічних структур на різних рівнях шляхом організації інтелектуальних інвестицій.
Центр передачі знань поєднує основних партнерів – компаній, організацій, університетів, лабораторій для досліджень та розробок, консультантів, регіональних та місцевих органів влади до спільної структури. Центр надає можливість підприємству або організації придбати знання, що не знаходяться у їх розпорядженні або мають потребу в високій праці, часу та ресурсів.
Основними цілями вищих навчальних закладів та дослідницьких організацій у передачі знань є:
– сприяння комерціалізації результатів наукових досліджень;
– винагорода, збереження та підбір професорів;
– встановлення тісних зв’язків з галузями
Зрозуміло, що реалізація цих цілей неможлива без радикальних та якісних змін у підходах до викладання та методології підготовки майбутніх фахівців у всіх сферах навчання, включаючи економічні спеціальності.
Крім того, з впровадженням повсякденного функціонування європейських університетів за принципами Болонського процесу, система Європейської системи кредитних переказів та накопичень (ECTS) стала дуже важливою. Система ECTS була впроваджена в Європі з 1989 року, і з тих пір була перевірена пілотними проектами та була вдосконалена у 145 європейських університетах. Це дає можливість підтримувати мобільність студентів у країнах-учасницях, забезпечує взаємне визнання досягнень студентів протягом періодів навчання в різних університетах (і навіть у різних країнах). Система ECTS дозволяє накопичувати успіхи студентів з точки зору вибору власної траєкторії та темпів навчання. Нарешті, ECTS є обов’язковим стандартом європейського Болонського процесу з імені університету в італійському місті Болонья, де такі ініціативи були започатковані [2, 3].
Болонський процес, перш за все, пов’язаний з об’єднанням Європи, його поширенням на схід і в країни Балтії, супроводжується формуванням спільного навчального та наукового простору та розробкою загальних критеріїв та стандартів у цій сфері. масштаб всього континенту. Процес інтеграції в науці та освіті має два компоненти: формування спільноти провідних європейських університетів під егідою документа, що називається Magna Charta University, та об’єднання національних освітніх та наукових систем у європейський простір з загальними вимогами, критеріями та стандартами. Основною метою цього процесу є закріплення зусиль академічного та освітнього співтовариства та урядів Європи щодо значного підвищення конкурентоспроможності європейської системи науки та вищої освіти в глобальному вимірі, а також посилення ролі цієї системи в соціальних перетвореннях [4]. Загальновизнаним фактом є те, що за останні 15-20 років європейська система освіти значно поступається системі США за багатьма якісними показниками.
Під «технологічним способом» суспільства розуміється сукупність суміжних галузей, які синхронно розвиваються і мають один і той же технічний рівень. Електроніка, програмування, зв’язок та робототехніка доповнюють один одного і формують п’яте технологічне нововведення, побудоване за новинками 1970-х років, які сьогодні стали невід’ємною частиною нашого життя. У 2010 році шостий технологічний процес – епоха нанотехнологій та клітинних технологій, що знижує енергоємність та матеріальне виробництво, – відкриває нові можливості для контролю властивостей матеріалів та організмів [5].
Крім того, згідно з даними Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), до 2020 року кількість робочих місць, створених розвиненими країнами на 5,1 млн. Позицій, відстає від кількості скорочень і недавнього прогнозу світового розвитку до 2035 року від Національної розвідувальної ради Сполучених Штатів протягом усього проникнення інноваційної теми. Тому прогресивні країни наполегливо стимулюють творчу активність, оскільки вони дворічні, стійкі до автоматизації. Наприклад, у наступні тринадцять років Великобританія планує створити 1 мільйон креативних робочих місць. Поширення нових технологій вимагає фахівців з особливими складними знаннями та навичками, незвичайним скороченням штату. Це збільшить економічний розрив між висококваліфікованими та низькокваліфікованими випускниками.
Слід зазначити, однак, що людина, яка володіє економічними знаннями, може бути не тільки найманим працівником, а й успішним менеджером, включаючи його власну компанію. На державному рівні, без знання основних економічних законів, фахівець не може ефективно та ефективно проводити ділові переговори та бути гідним конкурентом. Спеціалісти в галузі економічного навчання після закінчення навчання мають можливість реалізувати свої професійні знання та інтелект у будь-якій сфері професійної діяльності – політичній, педагогічній, технічній, аграрній та медичній. Крім того, знання галузі економічних наук збільшує можливості заявника в комерційній діяльності [6], тобто він може конкурувати з гравцем на ринку праці в умовах шостої технологічної структури світового суспільства.
За кордоном, для підготовки фахівців у креативному економічному профілі, використовується спеціальна технологія навчання, яку називають іграми вигадки. Ця технологія допомагає краще залучати студентів до навчального процесу та використовується певною мірою у багатьох провідних університетах світу сьогодні. При використанні гри фантастики масове включення в навчальні курси ігор та тренажерів. Ця технологія активно використовується, наприклад, при підготовці менеджерів з продажу.
2.2 Методичні нововведення у підготовці фахівців економічних університетів Польщі
Мережа університетів являє собою систему економічної освіти в Польщі. Найвідомішим та значним є Університет економіки Познань (UEP). Університет був заснований у 1926 році і є одним з найстаріших університетів Польщі. За межами цього, цей університет входить до складу еліти Польських державних економічних університетів і, перш за все, славиться своєю науковою діяльністю. Репутацію університету підтверджують послідовно високі позиції в рейтингах. Університет економіки Познані є одним з трьох кращих економічних університетів у Польщі через якість викладацького складу. Багато професорів UEP запрошуються до лекцій у різних університетах світу і є єдиним університетом у Польщі з повними академічними правами в галузі економіки, управління та управління товарами, тоді не тільки студенти бакалаврів та магістрів, а й кандидати наук, професори, і доктори наук [8].
UEP є одним із державних університетів, які покладаються на інтернаціоналізацію, що дозволяє іноземним студентам навчатися також англійською мовою в рамках Міжнародної бізнес-програми. Викладаючи польську мову, існує широкий вибір спеціалізацій на наступних факультетах: економіка, міжнародна економіка, економіка в області інформаційних технологій, товарний менеджмент та менеджмент. Як і будь-який університет високого рівня, UEP має багато акредитацій та сертифікатів у своїх активах.
Головна мета будь-якої освіти в Польщі можна сміливо назвати пошуком роботи та подальшим кар’єрним ростом. Польська молодь та іноземні абітурієнти не тільки успішно вступають до обраного університету, але також отримують всебічну підтримку у створенні своєї професійної кар’єри з першого шкільного дня.
Поляки – молода нація. Більше 50% населення – це молодь віком до 35 років. Амбіції сучасної молоді такі, що вони можуть бути задоволені лише шляхом забезпечення найвищого рівня освіти. Польські університети, як державні, так і приватні, активно використовують вік та переваги поляків у наданні освітніх послуг протягом усього життя. Зараз послуги у сфері вищої освіти в Польщі перебувають у 450 університетах, з яких близько 320 є приватними. Вступ до польського університету більш ніж реалістичний, для кожного потенційного студента – жорстка конкурентна боротьба.
Ціни на навчання в університетах стримуються. Також залишаються на доступному рівні. Внутрішня інфраструктура вищих навчальних закладів постійно вдосконалюється, викладачі провідних європейських університетів залучаються до викладацького складу, розробляються програми обміну, розглядаються стипендії. У вищих навчальних закладах є кафедри адаптації для іноземців, оснащені студентські гуртожитки. У комфортних та цивілізованих умовах навчання приносить задоволення, стимулює сучасні здібності учня та допомагає відкривати нові таланти та інтереси. У умовах чесної конкуренції між польськими університетами можливість отримати якісне європейське освіта стає реальністю.
Це безсумнівний стимул підвищення якості польської вищої освіти в цілому.
2.3 Методологія та інновації у вивченні фахівців у галузі економічного навчання в Україні
Вища освіта в Україні відображає мету та цілі суспільства, обумовлена ​​законами розвитку суспільства та виражає політику держави, потреби суспільного розвитку в галузі освіти та підготовки фахівців вищої кваліфікації. У системі вищої освіти проявляється державна політика, рівень економіки та культури, національні особливості українського народу та її традиції [9].
З структурної та функціональної точки зору система вищої освіти (СЗЕ) України є сукупністю вищих навчальних закладів (ВНЗ), що забезпечують фундаментальне наукове, професійне та практичне навчання. Він забезпечує громадян освітньо-кваліфікаційними рівнями відповідно до їх покликань, інтересів та здібностей.
До важливих завдань вітчизняних дослідників, вчених і практиків в цей час слід об’єднати зусилля, спрямовані на забезпечення прискореного здійснення реформи ВІС, внутрішньої та зовнішньої якості освіти. Виконання такого завдання має підвищити конкурентоспроможність та престиж національних університетів на європейському ринку знань. Це зменшить відтік потенційних абітурієнтів за межі нашої країни та підвищить компетентність випускників навчальних закладів у ряді напрямків підготовки [10].
Обговорення перспектив розвитку та трансформації освіти відбувається на порталах Міністерства освіти і науки України “Головний правничий портал України”, порталу ініціативи “Децентралізація влади”, порталу НУО Центру міжнародних проектів “Євробачення”. Україна неухильно рухається до демократії та гласності. Це дозволяє науковцям, активістам, фахівцям у галузі знань та громадянському суспільству діяти як спільний фронт для сприяння процесам реформування та вдосконалення системи безпеки. У цьому випадку він діє як інструмент для стабільного розвитку, економічної незалежності та процвітання України.
Аналізуючи перспективи позитивного впливу реформ ВПС України на її подальший розвиток, використовується досвід європейських країн та інших країн у сфері проведення подібних реформ. Це викладено у меморандумах та спільних законодавчих документах учасників Болонського процесу, а також Європейської комісії, Ради Європи, Європейського центру вищої освіти ЮНЕСКО, Асоціації європейських університетів, Європейської асоціації вищих навчальних закладів Освітні установи, Європейський студентський союз, Європейська асоціація з забезпечення якості вищої освіти [11, 12].
Модель реформування освіти належить до моделі децентралізації системи вищої освіти в порядку української політики. Фундаментальною основою цієї реформи є розширення університетської автономії та децентралізація управління ВНЗ України.
Новий Закон України “Про вищу освіту” [13] встановлює основні правові, організаційні, фінансові принципи функціонування системи вищої освіти. Новий Закон створює умови для зміцнення співпраці державних органів та бізнесу з вищими навчальними закладами на принципах автономії вищих навчальних закладів. Створюються умови для об’єднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави в кваліфіковані спеціалісти.
Законопроект встановлює рівень нормативного регулювання у системі освіти центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері освіти з метою децентралізації управління у системі освіти та визначення повноважень об’єднаних територіальних спільноти щодо освіти в контексті реформи децентралізації.
Проте немає необхідності враховувати світовий досвід реформ у децентралізації управління освітою, включаючи SHE. Детальний аналіз такого досвіду та існуючих моделей децентралізації SHE дозволять уникнути помилок і помилок у процесі реформування SHE та створити власну модель децентралізації на платформі найкращого досвіду іноземної SHE.

3. ВИСНОВКИ
Можна зробити наступні висновки:
1. Методологічні основи навчання економічних дисциплін повинні бути перебудовані на інноваційній платформі сучасних педагогічних теорій, ІКТ та сумісних засобів навчання.
2. Інновації в галузі методологічних підходів у навчанні економічних дисциплін повинні бути підтримані шляхом реструктуризації організаційних та інфраструктурних основ вищого навчального закладу.
3. Асоціація європейської освіти, яка базується на освітніх позиках та передачі знань, вимагає наявності національних систем освіти та прийняття їх представниками спільних рішень щодо підвищення якості освітніх послуг та освітніх установ, які є конкурентоспроможними на світовому ринку праці.