Засідання Ради Донецького наукового центру (ДНЦ) НАН і МОН України
2 листопада 2017 р. в м. Києві у приміщенні Інституту економіки промисловості НАН України (вул. Желябова, 2) відбулося засідання Ради Донецького наукового центру (ДНЦ) НАН і МОН України, присвячене обговоренню роботи інституту та установ наукового центру, оцінці здобутків та нагальних проблем переміщених з регіону установ в нинішніх умовах. Значну увагу науковці приділили заходам відродження промисловості та в цілому економіки Донбасу, розвитку та підвищенню ефективності наукової й освітянської сфери Донецької та Луганської областей України.
На засіданні Ради з вступним словом виступив голова ДНЦ НАН і МОН України д.т.н., професор Ковальов Віктор Дмитрович. Було заслухано та обговорено 4 наукових доповіді співробітників установ наукового центру, присвячених роботі інститутів в умовах переміщення, діяльності Луганської обласної науково-координаційної ради ДНЦ НАН і МОН України, питанням концепції відродження Донбасу та особливостям реалізації правових засад децентралізації на Сході України.
У своїй доповіді “Інститут економіки промисловості НАН України в умовах переміщення: досягнення та проблеми” директор Інституту академік НАН України Амоша Олександр Іванович підкреслив, що інститут було переміщено до м. Києва восени 2014 р., а вже наприкінці 2015 р. завершено остаточно роботу по благоустрою та оснащенню приміщення за постійною адресою його розміщення.
О.І. Амоша зупинився у своєму виступі на питаннях структури інституту, динаміці змін кількісного та якісного складу, починаючи з передвоєнного (2013) року, скоригованих наукових напрямах його діяльності. Значну увагу приділив удосконаленню тематики досліджень, де зробив акцент на темах з державної, програмно-цільової та конкурсної тематики. Було підкреслено, що особливе значення за результатами проведених досліджень протягом 2014-2017 рр. мають підготовлені для органів влади і управління, фахівців промисловості ряд фундаментальних наукових доповідей, таких як:
«Промисловість і промислова політика України 2013: актуальні тренди, виклики, можливості»;
«Оцінка стану економіки Донецької області та обґрунтування шляхів виходу її з кризи 2013-2014 рр.»;
«Промисловість Донецької та Луганської областей: проблеми подальшого функціонування та відновлення»;
«Промисловість України 2016: стан та перспективи розвитку».
Була проаналізована робота по впровадженню пропозицій та рекомендацій, надісланих до державних і місцевих органів влади у вигляді доповідей та наукових записок. Досить потужно результати наукових досліджень висвітлено в монографіях, статтях в наукових журналах і суспільно-політичних виданнях.
Під грифом інституту виходять 3 наукових журнала (“Економіка промисловості”, “Економічний вісник Донбасу”, “Вісник економічної науки України”) та 2 щорічних збірника наукових праць: “Управління економікою: теорія і практика (Чумаченківські читання)”, “Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку”.
Серед проблем, зазначив доповідач, які стоять перед інститутом, головною є те, що з року в рік фінансування залишається недостатнім, незважаючи на те, що інститут з 2013 по 2017 рік по чисельності скоротився більш, ніж в 2 рази. Подальшому підвищенню якості наукових досліджень перешкоджає дефіцит коштів на відрядження, на такі потреби, як видання монографій, проведення соціологічних досліджень, експертних опитувань тощо. Гострою є проблема формування бібліотеки за новою адресою в зв’язку з переміщенням та наповнення її науковими виданнями вітчизняних та зарубіжних авторів, фінансування щорічної підписки на періодичні спеціалізовані видання. Не вирішуються питання забезпечення постійним житлом переселених співробітників
Але в цілому інститут залишився здатним вирішувати поставлені перед ним завдання і не знизив ефективності своєї роботи.
З доповіддю “Про результати роботи Луганської обласної науково-координаційної ради ДНЦ НАН і МОН України у 2017 році” виступила заступник голови ЛОНКР ДНЦ НАН і МОН України д.е.н., проф. Заблодська Інна Володимирівна.
У своєму виступі доповідач розповіла, що протягом 2017 р. члени Луганської обласної науково-координаційної ради брали участь у процесах стратегічного планування (актуалізація Стратегії розвитку Луганської області на період до 2020 року, розробка Плану Заходів з реалізації Стратегії розвитку Луганської області на період до 2020 року).
Члени ради брали участь у роботі регіональної комісії з оцінки та проведення попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, розробці пропозицій щодо активізації участі наукових установ в проектній діяльності в рамках програми НАТО “Наука заради миру та безпеки”, у розробці Програми економічного і соціального розвитку Луганської області на 2017 рік, Регіональної програми модернізації систем теплопостачання Луганської області на 2017-2020 рр., проекту “Університет майбутнього”, Перспективного плану формування територіальних громад Луганської області, постійно здійснювали наукову, організаційну та експертну підтримку підприємництва, процесів децентралізації та місцевого розвитку.
Під час проведення засідання Ради з доповіддю на тему «Про концепцію відродження Донбасу» виступила завідувачка відділу проблем інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості Інституту економіки промисловості НАН України к.е.н. Підоричева Ірина Юріївна.
У своєму виступі доповідачка акцентувала увагу на підходах, апробованих світовою практикою, у зміні парадигм розвитку промислових регіонів, ознайомила присутніх з досвідом Рурського регіону Німеччини щодо його структурної перебудови від первісної вугільно-металургійної спеціалізації до більш диверсифікованої сервісної економіки.
З урахуванням світового досвіду та індустріальної спадщини Донбасу, визначено першочергові завдання та пріоритети розбудови сучасної економіки на Сході України:
припинення військових дій, відновлення єдності й територіальної цілісності України – обов’язкова умова для того, щоб, по-перше, підтримувати політичну та економічну стабільність в державі, по-друге, зменшити ризики соціальної, ресурсної та екологічної напруженості, і, по-третє, перевести індустріальний розвиток країни у високотехнологічне русло з опорою на якісний людський капітал, знання та інновації;
модернізація традиційних рентабельних виробництв і використання в їх середовищі новітніх технологій;
будівництво сучасних підприємств із застосуванням переважно інноваційної техніки і технологій;
проникнення інформаційно-комунікаційних технологій в галузі промисловості, пов’язані з видобутком і переробкою природних ресурсів;
розвиток економічної активності в нових перспективних видах діяльності.
Підтримуючи традиційні галузі промисловості, освоюючи в їх середовищі новітні, сучасні технології, з одного боку, та створюючи умови для появи нових видів діяльності, з іншого боку, Донбас прямуватиме шляхом розбудови збалансованої моделі зростання економіки. Така модель дозволить зберегти індустріальну спадщину, «пам’ять» регіону і разом з тим запобігти соціальній напруженості, втраті економічного потенціалу регіону.
Особливостям реалізації правових засад децентралізації на Сході України була присвячена доповідь ученого секретаря Інституту економіко-правових досліджень НАН України к.ю.н. Малолітневої Вести Костянтинівни.
Доповідачка вказала на недосконалість законодавства, яким визначаються правові засади децентралізації. Це знаходить прояв у неврахуванні регіональних та місцевих вимірів при прийнятті законодавчих актів, у непроведенні аналізу з визначення рівня влади, який є найбільш ефективним для прийняття рішень з метою досягнення цілей. У доповіді розглянуто види компетенцій ЄС, принципи субсидіарності та пропорційності, політика ЄС з кращого регулювання та застосування цих принципів у Європейському Союзі.
У доповіді були означені відповідні кроки, якими слід Україні рухатися в удосконаленні правових засад децентралізації:
1) закріпити на законодавчому рівні принципи субсидіарності та пропорційності в якості основних принципів процесу децентралізації;
2) запровадити механізми, спрямовані на адаптацію повноважень до особливостей органів місцевої та регіональної влади шляхом вжиття певних заходів, наприклад таких, які передбачають можливість для органів місцевої влади відмовлятися від певних повноважень і передавати їх на вищий рівень або, навпаки, можливість об’єднувати повноваження;
3) розроблювати проекти регуляторних актів, які мають містити пояснення щодо відповідності принципам субсидіарності і пропорційності та супроводжувальні документи, в яких наведено обґрунтування фінансових і юридичних наслідків ухвалення акту;
4) враховувати інтереси регіонів під час оцінки впливу проектів нових регуляторних актів.
