Загальна теорія стратегування: від парадигми до практики використання

Вишневський О.С. 

Загальна теорія стратегування: від парадигми до практики використання: монографія / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. –Київ, 2018. – 156 с.
ISBN 978-966-02-8737-2 (електронне видання)    Завантажити

У монографії досліджено світоглядні передумови формування стратегії та використання стратегічного управління в компаніях, організаціях й установах, а також на особистому рівні. Розглянуто сучасну структуру стратегії як продукту суб’єкт-об’єктних відносин у просторово-часовому континуумі. Сформульовано і доведено гіпотезу залежності стратегічного управління від світоглядних інтерпретацій його окремих елементів. Обґрунтовано неможливість зародження стратегічного управління (у сучасному його розумінні) в епоху, яка передує модерну. Обґрунтування місії як онтологічного елемента стратегії, бачення – як гносеологічного та цінностей – як аксіологічного елемента обумовлює універсальність стратегування та можливість побудови його загальної теорії. Розглянуто шляхи узгодження індивідуальних і колективних стратегій, а також продемонстровано, як стратегічне управління забезпечує суб’єктність організацій та індивідів. Для власників та керівників підприємств і організацій, представників місцевої,
регіональної, державної влади, вчених й аспірантів, а також усіх, хто цікавиться питаннями стратегування.

Вишневский А.С.

Общая теория стратегирования: от парадигмы к практике использования: монография / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Киев, 2018. – 168 с.
ISBN 978-966-02-8736-5     Загрузить

В монографии исследованы мировоззренческие предпосылки формирования стратегии и использования стратегического управления в компаниях, организациях и учреждениях, а также на личном уровне. Для этого рассмотрена современная структура стратегии как продукта субъект-объектных отношений в пространственно-временном континууме. Сформулирована и доказана гипотеза зависимости стратегического управления от мировоззренческих интерпретаций его отдельных элементов. Показана невозможность зарождения стратегического управления (в современном его понимании) в эпоху, предшествующую модерну. Обоснование миссии как онтологического элемента стратегии, видения – как гносеологического и ценностей – как аксиологического элемента доказывает универсальность стратегирования и возможность построения его общей теории. Рассмотрены пути согласования индивидуальных и коллективных стратегий и показано, как стратегическое управление обеспечивает субъектность организаций и индивидов.
Для владельцев и руководителей предприятий и организаций, представителей местной, региональной и государственной власти, ученых и аспирантов, а также всех интересующихся вопросами стратегирования.