Семінар аспірантів Інституту економіки промисловості НАН України

Семінар аспірантів Інституту економіки промисловості НАН України

05.06.2023 р. відбувся черговий семінар аспірантів Інституту економіки промисловості НАН України під керівництвом д.е.н. Олександра Вишневського, на якому була представлена для обговорення с аспірантами доповідь «Три засади енергетичної (і не тільки) політики», підготовлена д.е.н. Данилом Череватським.

У доповіді було розглянуто деякі засади енергетичної політики в рамках світових тенденцій на шляху до досягнення Цілей сталого розвитку (№ 7 «Забезпечення доступу до недорогих, надійних, сталих і сучасних джерел енергії для всіх»;  № 13 «Боротьба зі зміною клімату»).

Доповідач охарактеризував стан енергетичної політики з позиції концепції сталого розвитку, яка визначається у поєднанні триєдності: економіки, екології та соціальної сфери, та з позиції Світової ради з енергетики, що має за основу енергетичну трилему, а саме визначається такими показниками: енергетична безпека; розподіл енергетичних ресурсів; екологічність (енергетична сталість).

На противагу вищезазначеним засадам енергетичної політики, було представлено для обговорення такі наукові твердження: 

  1. “Неможлива трійця” - “парадоксу глобалізації” Д. Родріка, сутність якої полягає в тому що, тільки два фактори із трьох можливо урівноважити одночасно;
  2. Інституціональна рівновага за Д. Нортом, яка визначається у тому, що неефективні «правила гри» та економічні форми можуть існувати довго, якщо це обумовлюється інтересом або держави, або потужних груп;
  3. NIMBY (абревіатура у перекладі з англ. «Тільки не на моєму задньому дворі»), значення якої можна визначити як протидію соціальної групи щодо запровадження будь яких змін на їх території, не зважаючи на те, який вплив вони будуть мати - позитивний чи негативний.

Далі була розглянута теорія трьохсекторної моделі економіки А. Фішера, К.Кларка і Ж. Фурастьє, яка визначає, що стрімке зростання економіки можливе тільки за наявності і розвитку вторинного виробничого сектору на відміну від двох інших: первинного (видобування сировини, сільське господарство тощо) та третинного (сектор послуг), які сприяють тільки повільному зростанню економіки.

Під час виступу було визначено, що вищезазначені твердження та теорія трьохсекторної економіки суперечать положенням Сталого розвитку та Енергетичної трилеми. Цю суперечність доповнюють показники динаміки змін світового споживання первинних енергетичних ресурсів та енергоємності ВВП, а також показники динаміки змін структури енергетичної ресурсної бази світу, які за підсумком, не сприяють триєдності сталого розвитку.

Узагальнюючи все вищевказане, доповідач зазначив, що тільки ефективне використання наявних ресурсів є перспективою для стрімкого економіко-соціального зростання в Україні за умов інвестиційних та екологічних обмежень. Акцент було зроблено саме на бриколажному підході щодо використання ресурсів (бриколаж – доступні матеріали і ресурси, в тому числі відходи виробництва, шахти, заводи, спорудження, що існують тощо). Цей підхід відповідає принципам рециклінгу, який є основним елементом циркулярної економіки. Щодо енергетичної політики, саме рециклінг може сприяти розвитку економіки, так як є найсучаснішим екологічним методом утилізації відходів з можливістю їх повторного використання як ресурсу альтернативного джерела енергії.

Рециклінг відходів є однією з основних засад концепції Індустрія 5.0, яка є наступним етапом трансформації промисловості на шляху до резильєнтності.

У процесі обговорення та дискусії було визначено, що питання стосовно ефективності альтернативних джерел енергії та доцільності їх виробництва залишається відкритим і потребує подальшого аналізу і досліджень.

У роботі семінару та дискусії активну участь брали аспіранти (К. Радченко, О. Бойко, М. Божик, Є. Лунев) та докторанти (канд. наук з держ. упр. О.А. Бородіна). Також думками поділилися член-кореспондент НАН України Ю. С. Залознова, доктори економічних наук О.С. Вишневський, В.І. Ляшенко та інші учасники семінару.

 

Інформаційне повідомлення підготовлено аспіранткою першого року навчання Мариною Божик.

Коментарі