У пошуках стресостійкості
На сайті видавництва «Дзеркало тижня» 5 лютого ц.р. з’явилася стаття наших колег – докторів економічних наук Ірини Підоричевої та Данила Череватського – за темою, яка разом стосується і резилієнтності, і промислової революції. Поки українські ідеологи міркували яким чином взятися за налаштування своєї Індустрії 4.0, відбулася зміна парадигми самої промислової революції. Якщо однією фразою: «Індустрія 5.0 – у пошуку резилієнтності». Резилієнтність (від англійської resilience) – це категорія механіки, яка означає здатність пружних тіл відновлювати свою форму після механічного тиску. За законом Гука будь-яка сила, що прикладена до тіла, викликає певну деформацію цього тіла. Розмір деформації залежить від зусилля та властивої тілу жорсткості. Доки деформації зростають лінійно, тіло зберігає цілісність, нелінійність деформацій є ознакою руйнації тіла.
Схоже, термін резилієнтність стає світовим лейтмотивом економічної науки, навіть серед наукових робіт за бюджетною програмою КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» для виконання у 2023-2024 рр. (НАН України), дев’ять тем за напрямом «Стійкий (резилієнтний) розвиток вітчизняної економіки у воєнний і повоєнний періоди».
Стосовно визначених у статті правил, було б доречним висловлення Йоганна Вольфганга фон Ґете: «Нічого не втрачено, доки не втрачено все»! Бути резилієнтним значить бути незламним… підприємством, галуззю, економікою в цілому.
Детально з текстом статті можна ознайомитися за посиланням.