Впливи наукової діяльності відділу фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу ІЕП НАНУ

Основний вид впливу:

на забезпечення безпеки та оборони країни; на розвиток економіки; на розвиток технологій; на забезпечення здоров’я та якості життя; на розвиток передової науки; на популяризацію результатів наукових досліджень; на розвиток освіти; на розвиток соціальної сфери; на розвиток культури; на збереження стану навколишнього природного середовища; на забезпечення продовольчої безпеки; на розвиток державної політики

Перелік основних наукових результатів, які дали змогу досягти впливу

Наук. рез. 1 (НР1) Теорія подолання технологічних розривів в умовах глобальної нестабільності (за темою 0119U001660)

НР2 Теорія становлення смарт-промисловості в Україні (0116U004195)

НР3 Закономірності розвитку нац. промисловості в умовах 4-ої пром. революції (0119U001473)

НР4 Теорія стимулювання розвитку смарт-промисловості в Україні на базі локального протекціонізму (0122U002519)

НР5 Теорія управління поведінкою економічних агентів у цифровому просторі з використанням інструментів ШІ (0122U002106)

Опис основних наукових результатів, які дали змогу досягти цього впливу

В межах зазначених тем отримано наступні наукові результати, які дозволили досягти впливу на розвиток економіки.

Відповідно до НР1 розроблено науково-методичний підхід до оцінювання технологічних розривів, що передбачає: (1) систематизацію технологічних розривів на основі логістичних (S-подібних) кривих; (2) використання макроекономічних показників, які характеризують групи домінуючих технологій; (3) урахування принципової особливості Індустрії 4.0 щодо поєднання цифрових і фізичних технологій. У підсумку здійснено емпіричну оцінку технологічних розривів між Україною та розвинутими країни ЄС та визначено шляхи їх подолання.

Відповідно до НР2 обґрунтовано напрями становлення смарт-промисловості України, які передбачають вирішення економічних проблем «розумної» модернізації наявних і створення нових «розумних» виробництв. Розроблено науково-методологічні підходи до державного регулювання процесів становлення смарт-промисловості в Україні з використанням інструментарію грошово-кредитної та податково-бюджетної політики. Визначено науково-методологічні підходи до економіко-математичного моделювання розвитку «розумного» виробництва на промислових підприємствах.

Відповідно до НР3 на основі результатів виконаного форсайтингу податково-бюджетного,  грошово-кредитного та екологічного регулювання розвитку промисловості України розроблено концептуальні положення щодо довгострокових факторів і тенденцій розвитку національної промисловості та реалізації довгострокової проактивної національно орієнтованої промислової політики з використанням розробленого комплексу фіскальних, монетарних, екологічних та інших стимулів.

Відповідно до НР4 виявлено фактори, що найбільш впливають на капітальні вкладення у промисловість Україні та на їх основі створено відповідні економіко-математичні моделі. Виокремлено концептуальні напрями стимулювання розвитку смарт-промисловості в Україні на основі локального протекціонізму, що обумовлює базис для формування відповідних рекомендацій.

Відповідно до НР5 розроблена об’єктна модель управління поведінкою економічних агентів у цифровому просторі з використанням інструментів ШІ на основі системного та рефлексивного підходу, який визначає рефлексивні складові процесу прийняття рішень економічними агентами. Для вирішення завдань діагностики поведінки економічних агентів у цифровому просторі обґрунтовано використання нейромережевої моделі на основі карт самоорганізації Кохонена. Для моделювання поведінки економічних агентів у цифровому просторі запропонована удосконалена модель біполярного вибору Лефевра, що дозволяє врахувати когнітивні властивості сприйняття та інтерпретації інформації економічних агентів в процесі взаємодій у цифровому просторі, прогнозувати їх поведінку у цифровому просторі як результат рефлексивних керуючих впливів для  забезпечення цілеспрямованої поведінки соціально-економічних систем для підвищення ефективності їх функціонування.

Роль наукової установи / закладу вищої освіти, що звітує, у досягненні впливу

НР1 отриманий у Відділі фінансово-економічних проблем використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України в межах дослідження за темою «Технологічні розриви та шляхи їх подолання в умовах глобальної нестабільності» (№ держреєстрації 0119U001660). Основні виконавці: В. Вишневський, О. Гаркушенко, С. Турлакова, В. Чекіна, О. Воргач.

НР2 отриманий за темою «Напрями становлення смарт-промисловості в Україні» (№ держреєстрації 0116U004195). Основні виконавці: В. Вишневський, О. Гаркушенко, О. Вієцька, А. Дасів, М. Заніздра, Л. Збаразська, В. Нікіфорова, О. Охтень, С. Турлакова, В. Чекіна, О. Воргач.

НР3 отриманий за темою «Довгострокові фактори і тенденції розвитку національної промисловості в умовах четвертої промислової революції» (№ держреєстрації 0119U001473) Основні виконавці: В. Вишневський, О. Гаркушенко, О. Вієцька, А. Дасів, М. Заніздра, Л. Збаразська, В. Нікіфорова, О. Охтень, С. Турлакова, В. Чекіна, О. Воргач.

НР4, отриманий за темою «Фінансово-економічне стимулювання розвитку смарт-промисловості» (№ держреєстрації 0122U002519). Основні виконавці: Ю. Залознова, О. Вишневський, В. Чекіна, Л. Збаразська, С. Турлакова, О. Сердюк, А. Дасів, О. Охтень, Б. Логвіненко, О. Гаркушенко, Я. Шуміло, О. Вієцька, М. Божик.

НР5, отриманий за темою «Інструменти штучного інтелекту в управлінні поведінкою економічних агентів у цифровому просторі» (№ держреєстрації 0122U002106). Основні виконавці: С. Турлакова, Б. Логвіненко, Я. Шуміло.

Для виконання досліджень Інститут надавав необхідну матеріально-технічну базу, доступ до наукових ресурсів та баз даних. Інститут відіграє ключову роль у публікації та поширенні результатів зазначених наукових досліджень, виступаючи видавцем монографій, наукових журналів і збірника наукових праць, які слугують платформою для представлення та популяризації наукових здобутків співробітників відділу.

Опис впливу

НР1. Industry 4.0 докорінно змінює процеси суспільного виробництва і споживання, відбуваються стрибкоподібні процеси подолання технологічних розривів й зміни у патернах економічної поведінки. Для України така нестабільність формує нові загрози і можливості, що актуалізує завдання визначення технологічних розривів між Україною та європейськими країнами. Розроблений науково-методичний підхід до їх оцінювання дозволив провести емпіричну оцінку технологічних розривів. Найважливішим впливом цих наукових досліджень є те, що використання  розроблених науково-практичних рекомендацій, які спираються на кількісну оцінку технологічних розривів, має потенціал для прискорення науково-технічного розвитку економіки України. Бенефіціари: органи законодавчої та виконавчої влади, бізнес, недержавні неприбуткові самоврядні організації, які використовують рекомендації щодо шляхів подолання технологічних розривів і державного стимулювання розвитку Індустрії 4.0 в Україні. Результати впроваджено на рівні департаменту Мінекономіки та бізнесу.

НР2. Прискорення процесів Industry 4.0, яка радикально змінює світову геоекономічну структуру, обумовили актуальність дослідження процесів становлення смарт-промисловості в Україні. Запропонована інформаційна модель може використовуватись як базис для розвитку “розумних” виробництв. Найважливіший вплив досліджень полягає у розробці новітніх науково-методологічних підходів до моделювання фактору інформатизації виробничих систем, оцінки відповідності економічних систем критеріям смарт-індустріалізації та створенні інформаційної IDEF0-моделі розвитку “розумних” виробництв. Бенефіціари: органи законодавчої та виконавчої влади, бізнес, недержавні неприбуткові самоврядні організації, які використовують результати дослідження з метою впровадження концепції Industry 4.0 та вирішення поточних завдань з проведення обґрунтованої та комплексної оцінки основних макроекономічних процесів національної економіки. Результати впроваджено на рівні бізнесу.

НР3. Після світової фінансово-економічної кризи 2007-2008 рр. відбувся розворот у бік прискореного розвитку реального сектора економіки. У зв’язку з цим у виробничій сфері особливе значення набувають довгострокові фактори і тенденції розвитку промисловості, які визначають її майбутнє. Побудовані форсайти податково-бюджетного, грошово-кредитного та екологічного регулювання розвитку промисловості України дозволили розробити сценарії проведення регуляторної діяльності і виявити більш перспективні напрями трансформації. Найважливішим впливом цих наукових досліджень є розроблені на основі форсайтингу концептуальні положення щодо довгострокових факторів і тенденцій розвитку національної промисловості, які дозволили сформулювати рекомендації органам законодавчої та виконавчої влади щодо вдосконалення інструментів регулювання розвитку економіки. Бенефіціари: органи законодавчої та виконавчої влади, бізнес, недержавні неприбуткові самоврядні організації, які використовують результати досліджень для подолання існуючих обмежень асиметричного промислового зростання та активізації участі у зміні глобального індустріального ландшафту. Результати впроваджено на рівні Комітету з питань економічного розвитку ВРУ, Мінстратегпрому, департаменту стратпланування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки, департаменту економіки Донецької ОДА, а також бізнес-рівні.

НР4. Аналіз розвитку економіки останніх років показав, що саме сучасна смарт-індустрія є генератором науково-технічного прогресу й інновацій в економіці й вирішальним чинником глобальної конкурентоспроможності національних економік. При цьому ринкових стимулів не достатньо для того, щоб сформувати сучасну індустрію. Тому дослідження модернізації системи фінансово-економічного стимулювання розвитку української смарт-промисловості є вкрай актуальним завданням національного значення. Найважливішим впливом цієї НДР є те, що використання розроблених підходів, положень, моделей і рекомендацій на базі локально протекціонізму у практичній площині сприятиме підвищенню результативності і ефективності промислової політики, поступальному розвитку національної індустрії. Бенефіціари: органи законодавчої та виконавчої влади, бізнес, недержавні неприбуткові самоврядні організації, які використовують результати досліджень для формування підґрунтя модернізації фінансово-економічного стимулювання розвитку національної смарт-промисловості з урахуванням особливостей її теперішнього стану та у відповідності з вимогами Четвертої промислової революції Результати впроваджено на рівні бізнес-асоціацій (Торгово-промислова Палата України, Український союз промисловців та підприємців).

НР5. Вплив ШІ на економіку та поведінкові моделі людини з кожним роком посилюється. За окремими оцінками ШІ має потенціал перетворення в ключовий фактор виробництва. Це обумовлює важливість розробленої теорії управління поведінкою економічних агентів у цифровому просторі з використанням інструментів ШІ. Вплив результатів дослідження формується через створення нових з більш повним використанням існуючих методів управління поведінкою для забезпечення інформаційної безпеки та підвищення результативності дій економічних агентів у цифровому просторі за рахунок їх спрямування у русло суспільних інтересів. Також розроблена теорія має потенціал щодо покращення інформаційної взаємодії економічних агентів та підвищенню ефективності функціонування виробничих і соціально-економічних систем на мікро- та макрорівнях. Бенефіціари: органи законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування, бізнес, недержавні неприбуткових самоврядні організації, які використовують результати досліджень в управлінні поведінкою економічних агентів у цифровому просторі. Впровадження результатів на рівні Донецької обласної держаної адміністрації та бізнесу.

Відгуки

• НР1 – перелік у файлі «Приклади впливів» (с.1-2)
• НР2 – перелік у файлі «Приклади впливів» (с.3-4)
• НР3 – перелік у файлі «Приклади впливів» (с.5-10)
• НР4 – перелік у файлі «Приклади впливів» (с.11-12)
• НР5 – перелік у файлі «Приклади впливів» (с.13-16)

НР1-НР5: Співпраця з бізнесом на базі Донецької торгово-промислової палати