Впливи наукової діяльності відділу проблем економіки підприємств ІЕП НАНУ
Основний вид впливу:
на забезпечення безпеки та оборони країни; на розвиток економіки; на розвиток технологій; на забезпечення здоров’я та якості життя; на розвиток передової науки; на популяризацію результатів наукових досліджень; на розвиток освіти; на розвиток соціальної сфери; на розвиток культури; на збереження стану навколишнього природного середовища; на забезпечення продовольчої безпеки; на розвиток державної політики
Перелік основних наукових результатів, які дали змогу досягти впливу
Модель впровадження результатів науки і реалізації передового досвіду в освіті
Методи і механізми стимулювання інтелектуалізації
Науково-методична база для виявлення та нейтралізації ризиків цифровізації бізнесових та виробничих процесів (https://doi.org/10.15544/mts.2023.10; https://doi.org/10.52305/KZZV1105; http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.005; https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-71-81).
Опис основних наукових результатів, які дали змогу досягти цього впливу
Найбільш важливими результати у звітному періоді, які дали можливість досягти впливу на розвиток освіти є:
виявлення переваг використання цифрових технологій в управлінні підприємствами для ефективного використання людських ресурсів та компенсації їх нестачі в умовах цифровізації економіки та воєнного стану;
теоретичний та концептуальний доказ гіпотези про те, що отримання знання перестає бути мотивом поведінки працівників на виробництві і процесі освіти, оскільки постійні технологічні зміни провокують дезорієнтацію особистісних цінностей і не залишають часу на критичне сприйняття та осмислення інформації;
інтелектуалізацію на підприємствах представлено як об’єктивно-суб’єктивний процес збільшення питомої ваги творчої розумової праці у реальному секторі економіки в умовах згортання промислового сектору. Розроблено науково-методичні підходи до оцінювання готовності підприємств, людських ресурсів до інтелектуалізації виробництва з урахуванням збереження виробничого, реалізації інтелектуального і освітнього потенціалу;
теоретичні та емпіричні докази помилковості тези про універсальність та загальну доступність знання. Навпаки, воно стає приналежністю і феноменом влади і поділяє робочу силу на дві категорії: 1) висококваліфікованих фахівців та тих, що мають здібності до навчання і 2) тих, хто може виконувати лише окремі операції. Це стає викликом для освіти, підготовки і перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації і потребує відповідних стратегій і програм формування людського капіталу в промисловості та заходами освіти.
Розроблено концептуальні підходи до встановлення зв’язку суспільного поділу праці та інтелектуалізації виробництва в умовах індустріального та переходу до інклюзивного капіталізму; виявлені пріоритетні напрями перетворення національних виробництв в інтелектуальні, формування відповідних запитів до освіти. На цій основі вірогідне розширення ринків, формування соціальної опори у суспільстві, відтворення ролі науки та доступної освіти, безперервного навчання працівників.
Сформовано теоретико-методичні засади визначення природи і закономірностей трансформації управління промислових підприємств відповідно до цифрових перетворень в економіці. Визначено ціннісні орієнтири та сформульовано напрями змін управлінського мислення для збереження, нагромадження трудового і інтелектуального потенціалу та компенсації нестачі трудових ресурсів в умовах міграції та воєнних дій заходами підготовки кваліфікованих спеціалістів.
Роль наукової установи / закладу вищої освіти, що звітує, у досягненні впливу
Вчені відділу мають давні традиції впровадження науки і передових практик інтелектуалізації і цифровізації підприємств в освітній процес. Роль забезпечено участю в робочих групах та публічному обговоренні нормативних документів, участю в експертній діяльності, зокрема щодо питань освіти та підготовки кадрів вищої кваліфікації, в освітньому процесі Інституту з підготовки докторів філософії з економіки (Брюховецька Н.Ю., Булєєв І.П., Чорна О.А., Богуцька О.А., Коритько Т.Ю., Бриль І.В.). Відбувається координація з органами центрального та регіонального управління, промисловими підприємствами, закладами вищої освіти у питаннях інтелектуалізації та цифровізації в промисловості; підготовка науково-аналітичних матеріалів для органів влади; рецензування підготовлених у ЗВО підручників, науково-освітніх програм навчально-методичних матеріалів, наукових статей, монографій (Брюховецька Н.Ю.); організація наукових конференцій, семінарів, виступи з проблемними доповідями перед міжнародною науковою аудиторією (Брюховецька Н.Ю., Булєєв І.П., Коритько Т.Ю., Бриль І.В. Польща, Вроцлав, 2021, 2022; Ашхабад, 2023); зокрема участь у науковому комітеті Міжнародної науково-практичної конференції «Підприємство та логістика в умовах сучасних викликів» (Тернопіль, 2020) тощо.
Брюховецька Н.Ю. – стейкхолдер освітньо-наукової програми у Національному авіаційному університеті з підготовки докторів філософії з економіки (2021-2023 р.); Коритько Т.Ю., Бриль І.В. – головуючі у роботі державних екзаменаційних комісій у Донбаській національній академії будівництва і архітектури (2019-2023 р.).
Роль досягнуто також участю науковців відділу у спеціалізованій вченій раді із захисту докторських дисертацій, головуванням та членством у разових радах, офіційним опонуванням дисертацій у містах Київ, Одеса, Тернопіль (всього 6) – Булєєв І.П., Брюховецька Н.Ю., Богуцька О.А.
Опис впливу
Інтеграція з ЄС та глибокі структурні перебудови промислового виробництва в Україні, цифрові технології обумовлюють фундаментальні зміни у підготовці кадрів для економіки. Результати досліджень питань інтелектуалізації, змін управління при цифровізації та пов’язаних з цим потреб підготовки спеціалістів відповідної кваліфікації дали можливість підготовки пропозицій до проєктів нормативних документів, зокрема Порядків присудження наукового ступеня доктора наук та доктора філософії; Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти; Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 рр.; Пропозицій Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій щодо реформування сфери наукових досліджень, розробок та інновацій.
Бенефіціари впливу: центральні органи управління, що формують державну політику освіти, які використовують представлені пропозиції у поточній та законотворчій діяльності.
Східні регіони України зазнають суттєвих втрат промислового та людського потенціалу. В таких умовах розробка обґрунтованих заходів відновлення економічної діяльності є запорукою налагодження мирного життя. Найважливішим впливом наукових досліджень є підготовка пропозицій до проєкту Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року, проєктів і проєктних пропозицій підготовки та перепідготовки спеціалістів для бізнесу та органів управління, створення опорних центрів розвитку цифрової економіки та цифрової освіти в регіоні, Стратегії розвитку Платформи малих шахтарських міст Донецької області.
Бенефіціари впливу: органи центральної виконавчої і регіональної влади, які використовують запропоновані науково-практичні рекомендації з метою збереження промислового, інтелектуального і кадрового потенціалу; отримують практичні матеріали щодо розуміння шляхів подальшого використання людських ресурсів, інвестиційного забезпечення підготовки і перепідготовки кадрів для реального сектора економіки, зокрема в умовах війни (відгуки: 2021.07.14_0118U004441; 2021.08.13_0118U004441).
Отримання системних знань і досвіду щодо розуміння причин, глибини протікання суспільно-економічних процесів, спонукальних мотивів діяльності груп людей, визначення головних сил еволюції, результатів і ризиків є основним завданням розвитку науки і освіти у сучасних умовах. Вплив колективу відділу здійснюється через акумуляцію і передачу знань, впровадження інноваційних рішень з інтелектуалізації і цифровізації в освітній процес, підготовку та постійне оновлення науково-методичного забезпечення процесу освіти, програм навчальних дисциплін «Організація та методика науково-дослідної і педагогічної діяльності», «Сучасні концепції інвестування підприємств», «Практикум викладача-дослідника» з підготовки докторів філософії з економіки в Інституті. Бенефіціари впливу: аспіранти, здобувачі, випускники закладів вищої освіти, науковці, працівники реального сектору економіки, які мають науково-практичну базу для оволодіння методологією досліджень. Знайомство з нею дає змогу виявляти проблеми, вміти постановити проблемне питання і окреслити шляхи вирішення у напрямі розвитку інтелектуального потенціалу людини, соціального капіталу країни, пошуку шляхів і методів формування, збереження, розвитку людського капіталу на території країни.
Потужний промисловий, науковий і освітній потенціал країни є запорукою швидкого відновлення економіки у повоєнний період та входження України на паритетних умовах у світовий та європейський простір. Завдяки виконаним дослідженням в межах наукової школи відділу з інтелектуалізації і цифровізації виробництва реалізовано можливість передачі знань і досвіду в роботу спеціалізованих вчених рад, опонування дисертацій, наукового керівництва здобувачами.
Бенефіціари впливу: науковці, здобувачі, освітяни, які застосовують наукові результати у дослідницькій діяльності та у начальному процесі. Зокрема, Західноукраїнський національний університет скористався досвідом і науковими здобутками з актуальних економічних, методологічних, дидактичних проблем, рецензування підручників, наукових статей, монографій, опонування дисертацій, участі у проведенні науково-практичних конференцій, що створює середовище розвитку освіти.
Збереження і розвиток людського капіталу країни в умовах міграції і звуження внутрішнього ринку є державним завданням. Воно потребує консолідації сил науковців, освітян і практиків завдяки залученню стейкхолдерів до підготовки кадрів вищої кваліфікації, участі науковців у роботі державних екзаменаційних комісій у закладах вищої освіти. Вплив здійснено через виявлені ризики цифрового навчання в контексті переходу до дистанційного навчання, розширення проблематики і глибини соціально-економічних досліджень у напрямку формування традицій розвитку людського капіталу.
Бенефіціари впливу: наукові спільноти, автори та інші стейкхолдери освітньо-наукової програми у Національному авіаційному університеті з підготовки докторів філософії з економіки, які використовують запропоновані наукові розробки в процесі коригування програм підготовки; викладачі і здобувачі, члени екзаменаційних комісій із захисту кваліфікаційних робіт на здобуття ступеня магістра і бакалавра у Донбаській національній академії будівництва і архітектури, які використовують здобутки при актуалізації тематики дипломних в умовах скорочення потреби у низькокваліфікованій робочій силі при цифровізації.
Перелік підтверджень впливу
Публікація на офіційному сайті Західноукраїнського національного університету: Співпрацюємо з інститутами НАН України! 2024.
Підготовка докторів філософії. Національний авіаційний університет.
Освітньо-наукова програма «Економіка». Інститут економіки промисловості НАН України.
Атестаційний екзамен бакалаврів та магістрів кафедри економіки.
Впливи наукової діяльності відділу проблем економіки підприємств ІЕП НАНУ.