Впливи наукової діяльності відділу проблем регуляторної політики і розвитку підприємництва ІЕП НАН України
Основний вид впливу:
на забезпечення безпеки та оборони країни; на розвиток економіки; на розвиток технологій; на забезпечення здоров’я та якості життя; на розвиток передової науки; на популяризацію результатів наукових досліджень; на розвиток освіти; на розвиток соціальної сфери; на розвиток культури; на збереження стану навколишнього природного середовища; на забезпечення продовольчої безпеки; на розвиток державної політики
Перелік основних наукових результатів, які дали змогу досягти впливу
Значна частина наукових досліджень відділу присвячена проблематиці формування інноваційної моделі економіки на національному та регіональному рівнях. В останні роки внесок відділу в цю сферу було розширено з урахуванням євроінтеграційних процесів в Україні. Перелік основних наукових результатів:
– розроблено концептуальні та науково-інституційні положення і практичні рекомендації щодо формування національної та регіональних інноваційних екосистем (РІЕС) в економічних районах України, які відповідають вимогам європейської класифікації NUTS 1 (на прикладі Придніпровського економічного району). Автори: Залознова Ю.С., Ляшенко В.І., Підоричева І.Ю., Антонюк В.П., Харазішвілі Ю.М., Шевцова Г.З., Солдак М.О., Землянкін А.І., Петрова І.П. Результати одержані в межах наукового проєкту за темою «Концепція інституційного забезпечення формування інноваційної екосистеми в економічних районах (на прикладі Придніпровського економічного району)», номери державної реєстрації 0120U100941, 0120U100989, 2020 р. – далі тема 1 (Т1));
– здійснено комплексний аналіз стану, проблем і можливостей інтеграції України до наукового й інноваційного просторів ЄС, розроблено науково-інституційні положення і рекомендації щодо удосконалення напрямів, механізмів та інструментів інтеграції України до ЄС у частині науково-технологічного та інноваційного векторів співробітництва. Автори: Залознова Ю.С., Ляшенко В.І., Вишневський О.С., Підоричева І.Ю., Квілінський О.С., Солдак М.О., Антонюк В.П., Харазішвілі Ю.М., Шевцова Г.З., Землянкін А.І., Петрова І.П., Трушкіна Н.В. (науковий проєкт «Стратегічні напрями інтеграції України до науково-освітнього та інноваційного просторів ЄС: науково-інституційний супровід», номер державної реєстрації 0120U103799, 2020-2021 рр. – далі тема 2 (Т2));
– розроблено теоретичні та концептуальні положення щодо поглиблення інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ЄДП) та підвищення рівня інноваційності національної економіки з урахуванням особливостей сучасного та повоєнного стану. Автори: Підоричева І.Ю. (науково-дослідна робота «Інтеграція України до Європейського дослідницького простору в інтересах інноваційного розвитку національної економіки» (номер державної реєстрації 0122U002168, 2022р. – далі тема 3 (Т3));
– обґрунтувано та визначено соціально-економічні можливості формування пріоритетних напрямів виходу промислових регіонів України на траєкторії інтеграції до ЄС шляхом стратегування смарт-спеціалізації та розробки комплексу науково-інституційних заходів. Автори: Ляшенко В.І., Підоричева І.Ю., Вишневський О.С., Солдак М.О., Антонюк В.П., Харазішвілі Ю.М., Шевцова Г.З., Землянкін А.І., Петрова І.П. (науково-дослідна робота «Стратегічні напрями смарт-спеціалізації промислових регіонів України» (номер державної реєстрації 0121U114107, 2021-2024 рр. – далі тема 4 (Т4));
– обґрунтовано та апробовано науково-методичний підхід до оцінювання підприємницького сектору економіки України на предмет виявлення галузевих диспропорцій, пов’язаних з потребами його інноваційної трансформації, який враховує статистичні стандарти ЄС і базується на використанні статистичних показників державної статистики та міжнародних організацій, що відображають рівень інвестицій в інновації та доводять результативність інноваційної діяльності суб’єктів підприємницької діяльності. Автори: Ляшенко В.І., Підоричева І.Ю. (в межах наукового проєкту «Механізми структурної трансформації підприємницького сектору України на засадах резільєнтного розвитку економіки» (номер державної реєстрації 0123U100206, 2023-2024 рр., співвиконавцем якого є Інститут (організація-отримувач – ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України») – далі тема 5 (Т5)).
Окрім того, відділ реалізує проєкт Модуль Жан Моне «Європеїзація докторських програм економіки промисловості в Україні: якість дослідження та адаптивне управління» (партнер з розвитку: Європейське виконавче агентство з питань освіти та культури, термін реалізації проєкту: 36 місяців, 01.01.2023 р. – 31.12.2025 р., обсяг фінансування: 30 000 євро, номер проєкту: 101085263 – EUDOCIND — ERASMUS-JMO-2022-HEI-TCH-RSCH), спрямований на розвиток досконалості у викладанні та наукових дослідженнях промислової політики ЄС та України. Організація-отримувач: Інститут економіки промисловості НАН України. Станом на 2023 р. Інститут був єдиним серед усіх інститутів Відділення економіки НАН України, який виконував проєкт Модуль Жан Моне в рамках програми Erasmus+.
Опис основних наукових результатів, які дали змогу досягти цього впливу
У звітному періоді в межах зазначених тем було досягнуто наукові результати, які дозволили досягти впливу на розвиток економіки:
– за темою 1: запропоновано концептуальний підхід до розбудови багаторівневої національної інноваційної екосистеми України відповідно до NUTS-одиниць ЄС, розроблено науково-інституційні та практичні рекомендації щодо формування РІЕС на рівні економічних районів, який відповідає вимогам європейської класифікації NUTS 1, що на практиці дає можливість привести дослідження територіального поділу країни у відповідність до рівнів територіальних одиниць ЄС, скоординувати процес розбудови РІЕС на рівні економічного району;
– за темою 2: на основі аналізу та систематизації інституційних засад європейської інтеграції України в науковій та інноваційній сферах, виявлених проблем і за результатами експертного опитування зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до їх удосконалення шляхом внесення змін і доповнень до нормативно-правової бази (Дорожньої карти інтеграції України до ЄДП, внесення змін і доповнень до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, законів України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і «Про вищу освіту»), покращення механізмів організаційного-економічного забезпечення міжнародного співробітництва та розбудови сприятливого для інновацій середовища;
– за темою 3: розроблено пропозиції щодо поглиблення співпраці між Україною та ЄС у сфері науки та інновацій у воєнний та повоєнний періоди, реалізація яких дозволить збільшити присутність України в ЄДП як передумови забезпечення її економічного зростання на інноваційних засадах;
– за темою 4: розроблено та апробовано науково-методичний інструментарій оцінювання потенціалу РІЕС з точки зору трансферу технологій, який показав наявність невикористаних резервів промислових регіонів у формуванні дієвих РІЕС, запропоновано модель динаміки розвитку просторових утворень на прикладі тергромад і спеціальні режими стимулювання їх розвитку, надано науково-практичні рекомендації щодо забезпечення узгодженості державної та регіональної статистичних систем України між собою та їх поступової гармонізації з Європейською статистичною системою у сфері інновацій;
– за темою 5: виявлено наявність галузевих диспропорцій, пов’язаних з економічними можливостями підприємств технологічних секторів переробної промисловості та сектору високотехнологічних наукомістких послуг у здійсненні інноваційної трансформації; ідентифіковано галузеві диспропорції в рівнях інноваційної ефективності підприємницького сектору за видами економічної діяльності та здійснено їх групування, що дало змогу забезпечити комплексний підхід до оцінювання інноваційних процесів у підприємницькому секторі України, виявити його нерівномірний, незбалансований інвестиційно-інноваційний розвиток порівняно з інноваційно розвиненими країнами і країнами-аналогами та сформувати наукове підґрунтя для включення відповідних дій до державних політик.
Роль наукової установи / закладу вищої освіти, що звітує, у досягненні впливу
Роль Інституту у досягненні наукових результатів була важливою та багатоаспектною. Діяльність Інституту систематично отримує підтримку зацікавлених органів влади, підприємств та недержавних неприбуткових самоврядних організацій . За Т1 наукові положення, висновки та рекомендації були одержані в Інституті на замовлення ТОВ «АБК Дніпро». Вони забезпечили теоретичну та практичну основу для запровадження заходів з удосконалення законодавчого та інноваційного середовища посилення співпраці між наукою, бізнесом і владою. За Т2 Інститут виступив в ролі виконавця наукового проєкту за програмно-цільовою тематикою, який виконувався у співпраці з Фундацією «Інститут розвитку міжнародної співпраці» (м. Познань, Польща) та одержав подальший розвиток в межах теми 3. Дослідження за Т3 було розпочато як додаткова відомча тема НДР для молодих вчених, доповіді яких заслуховувались та були позитивно оцінені на засіданні Президії НАН України, а також рекомендувались відділеннями НАН України до подальшого вивчення. Для виконання Т1-Т5 Інститут надавав необхідну матеріально-технічну базу, доступ до наукових ресурсів, баз даних та експертних консультацій. Інститут відіграє ключову роль у публікації та поширенні результатів зазначених наукових досліджень, виступаючи видавцем монографій, наукових журналів і збірника наукових праць, які слугують платформою для представлення та популяризації наукових здобутків співробітників відділу.
Опис впливу
Україна, інтегруючись до ЄС, стикається з викликами адаптації європейських підходів і практик до національних умов. Це актуалізує формування регіональних інноваційних екосистем (РІЕС) України на рівні економічних районів, що відповідає європейському рівню NUTS-1, і є передумовою для забезпечення відповідності національної статистики європейським стандартам. Розроблені науково-інституційні положення та практичні рекомендації щодо формування РІЕС, гармонізації державної статистики у сфері інновацій зі статистичними стандартами ЄС спрямовані на посилення національної екосистеми інновацій як основи відновлення економіки України. Найважливішим впливом наукових досліджень є підвищення обізнаності органів влади щодо напрямів модернізації державної статистики у сфері інновацій відповідно до стандартів ЄС та формування сприятливих інституційних умов регіонального інноваційного розвитку. Бенефіціари впливу: центральні органи законодавчої та виконавчої влади, які використовують запропоновані науково-інституційні положення та рекомендації у поточній роботі та законотворчій діяльності для сприяння інноваційному розвитку економіки України та регіонів (листи-підтвердження впливу: 2020.05.29_0120U100941; 2023.09.28_0121U114107).
Інтеграція України до Європейського дослідницького простору (ЄДП) є важливою умовою зміцнення наукового та інноваційного потенціалу країни, що сприяє її економічному розвитку та міжнародній конкурентоспроможності. Роботи, присвячені розширенню співпраці між Україною та ЄС у сфері науки та інновацій, зокрема у воєнний та повоєнний періоди, спрямовані на забезпечення відповідності національної політики європейським стандартам, стали основою для підготовки відповідних пропозицій, зокрема щодо обґрунтування концепції пілотного проєкту україно-польського високотехнологічного кластера, який передбачає тісну співпрацю наукових установ і промислових підприємств обох країн. Створення таких кластерів стане важливим кроком у поглибленні економічної інтеграції України з ЄС на взаємовигідних засадах. Бенефіціари впливу: 1) центральні органи законодавчої та виконавчої влади, органи регіонального управління, які застосовують результати досліджень під час адаптації законодавства у сфері науки та інновацій до вимог ЄС, розробки ініціатив державної підтримки цих сфер з урахуванням особливостей поточного та повоєнного періодів, реалізації завдань, пов’язаних з трансформацією економіки промислових регіонів, розвитком взаємовигідного міжнародного партнерства; 2) наукові установи, інноваційні підприємства та стартапи, які отримують доступ до нових програм та ініціатив, що сприяють розвитку їх співпраці із зарубіжними партнерами, виходу вітчизняної продукції на європейські ринки та їх активній участі у міжнародних науково-технологічних проєктах (листи-підтвердження впливу: 2020.11.06_0121U109706; 2021.09.24_0121U109706; 2022.10.12_0122U002168).
В умовах істотної зміни профілів промислових регіонів постає потреба у відновленні їх економіки на нових, інноваційних, засадах, для чого може бути використаний підхід смарт-спеціалізації. Завдяки оцінці РІЕС промислових регіонів України, визначено потенціал і резерви підсистеми трансферу технологій РІЕС як ключової передумови структурної й технологічної модернізації економіки в період повоєнного відродження. Продемонстровано, що такі резерви містяться в активізації інноваційного співробітництва підприємств з іншими учасниками РІЕС; підвищенні патентної активності підприємств і організацій; освоєнні передових іноземних технологій через започаткування нових виробництв і видів діяльності; розвитку дослідницької та інноваційної інфраструктури. З позицій людського капіталу у сфері смарт-спеціалізації стоять завдання: збереження та розвитку кадрового потенціалу відновлення регіональної економіки; формування відповідних навичок і компетенцій, залучення до ефективної співпраці усіх учасників РІЕС для забезпечення успішної реалізації планів і програм відновлення та структурної перебудови економіки. Бенефіціари впливу: 1) органи регіонального управління та місцевого самоврядування промислових регіонів (Луганська ОДА, Харківська ОДА, АРР Полтавської області «Офіс Євроінтеграції», Есманьська селищна рада Шосткинського району Сумської області), які скористалися результатами зазначених досліджень для підготовки та оновлення стратегічних і програмних документів відновлення економіки областей, а також для визначення напрямів відбудови регіональних промислового та інфраструктурного комплексів на інноваційних засадах; 2) місцеві громади, які через реалізацію запропонованої моделі динаміки просторових утворень, яка передбачає їх просування ланцюгом «дотаційні громади – самоокупні громади – громади сталого розвитку» та запровадження спеціальних режимів стимулювання їх розвитку, отримують можливість зміцнити власну фінансову автономію, підвищити інвестиційну привабливість, створити робочі місця та забезпечити сталий економічний розвиток у сучасних і повоєнних умовах (листи-підтвердження впливу: 2023.06.29_0121U114107; 2023.07.11_0121U114107; 2023.07.11_0121U114107_2; 2023.07.04_0121U114107).
Важливість підтримки та сприяння розвитку підприємництва обумовлена його позитивним впливом на економічне зростання та інноваційні процеси, здатністю сприяти вирішенню сучасних викликів. Результати науково-аналітичних досліджень щодо оцінки галузевих диспропорцій та пов’язаних з цим потреб інноваційної трансформації підприємницького сектору формують наукове підґрунтя для включення відповідних дій до стратегій і планів відновлення та реконструкції економіки України. Бенефіціари впливу: підприємства традиційних і високотехнологічних галузей та їх громадські об’єднання, зокрема результати досліджень були впроваджені в роботу Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) та використані його фахівцями для розробки планів і стратегічних документів щодо забезпечення інноваційного відновлення та структурної трансформації економіки України (листи-підтвердження впливу: 2023.04.28_0123U100206; 2023.05.18_0123U100206).
Перелік підтверджень впливу
Листи-підтвердження впливу від: Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій (2020.05.29_0120U100941); департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Мінекономіки України (2023.09.28_0121U114107); Комітету ВРУ з питань інтеграції України з ЄС (2020.11.06_0120U103799); директорату науки та інновацій МОН України (2022.10.12_0122U002168); департаменту економіки Донецької облдержадміністрації (2021.09.24_0120U103799); Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» (2023.06.29_0121U114107); департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської облдержадміністрації (2023.07.11_0121U114107); департаменту економічного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності Луганської облдержадміністрації (2023.07.11_0121U114107_2); Есманьської селищної ради Шосткинського району Сумської області (2023.07.04_0121U114107); УСПП (2023.04.28_0123U100206; 2023.05.18_0123U100206).