Впливи наукової діяльності молодих вчених ІЕП НАН України
Основний вид впливу:
на забезпечення безпеки та оборони країни; на розвиток економіки; на розвиток технологій; на забезпечення здоров’я та якості життя; на розвиток передової науки; на популяризацію результатів наукових досліджень; на розвиток освіти; на розвиток соціальної сфери; на розвиток культури; на збереження стану навколишнього природного середовища; на забезпечення продовольчої безпеки; на розвиток державної політики
Перелік основних наукових результатів, які дали змогу досягти впливу
Досягнення значимого впливу забезпечили:
розробку теоретичних положень і науково-методологічних підходів для інтерналізації негативних ефектів старопромислових моделей (0119U102555);
концептуалізацію модернізації економіки старопромислових регіонів на основі smart-спеціалізації (0121U109707);
розроблення інституціональних заходів для подолання деструктивної конкуренції (0121U111837);
поглиблення інтеграції до Європейського дослідницького простору (0122U002168);
управління поведінкою агентів у цифровому просторі за допомогою ШІ (0122U002106).
Опис основних наукових результатів, які дали змогу досягти цього впливу
У звітному періоді в рамках науково-дослідних проєктів, ініційованих молодими ученими, досягнуто значних наукових результатів, що мають важливий потенціал для впливу на економічний розвиток України. Зокрема, в межах тематики 0119U102555 розроблено теоретичні та методологічні засади інтерналізації негативних зовнішніх ефектів старопромислових моделей виробництва, що включає адаптацію європейського досвіду до специфіки інституційного середовища України. Це дозволяє ефективніше враховувати негативні екологічні та соціальні наслідки старопромислових технологій.
У межах дослідження 0121U109707 удосконалено теоретичні підходи до модернізації старопромислових регіонів через концепцію смарт-спеціалізації. Окрім цього, удосконалено методику кількісної оцінки процесів постіндустріальної модернізації, що враховують регіональні економічні особливості, а також вдосконалено інструменти стратегічного аналізу, такі як модифікована матриця Бостонської консалтингової групи, що сприяють оптимізації фінансових потоків і визначенню смарт-пріоритетів.
Дослідження 0121U111837 зосереджене на поглибленому аналізі політики інституціональної конвергенції в українській промисловості. Запропоновані концептуальні підходи до досягнення інституціональної конвергенції дозволяють усунути деструктивні форми конкуренції та сприяти формуванню здорового конкурентного середовища, що позитивно впливає на сталий соціально-економічний розвиток. Оцінка рівня конвергенції на основі міжнародних індексів сприяє удосконаленню інституційної політики в Україні.
У рамках теми 0122U002168 здійснено систематизацію теоретичних підходів до європейської інтеграції, зокрема визначено основні пріоритети Європейського дослідницького простору та досліджено перспективи розвитку співпраці України з ЄС у галузі науки та інновацій. Це дозволяє розробити концептуальні засади для осучаснення національної інноваційної політики, що сприятиме її інтеграції до європейських та міжнародних дослідницьких платформ.
У дослідженні 0122U002106 розроблено концептуальні підходи до управління поведінкою економічних агентів у цифровому просторі за допомогою інструментів штучного інтелекту. Це сприяє підвищенню ефективності інформаційної взаємодії економічних агентів, оптимізації їхніх дій у напрямі економічного розвитку та підвищення ефективності функціонування соціально-економічних систем на макро- та мікрорівнях.
Загалом, результати цих досліджень створюють науково-методологічну основу для впровадження інноваційних підходів у модернізацію економіки України, розвитку промисловості, смарт-спеціалізації регіонів, а також цифрової трансформації економічних агентів у глобальному контексті.
Опис основних наукових результатів, які дали змогу досягти цього впливу
У звітному періоді в рамках науково-дослідних проєктів, ініційованих молодими ученими, досягнуто значних наукових результатів, що мають важливий потенціал для впливу на економічний розвиток України. Зокрема, в межах тематики 0119U102555 розроблено теоретичні та методологічні засади інтерналізації негативних зовнішніх ефектів старопромислових моделей виробництва, що включає адаптацію європейського досвіду до специфіки інституційного середовища України. Це дозволяє ефективніше враховувати негативні екологічні та соціальні наслідки старопромислових технологій.
У межах дослідження 0121U109707 удосконалено теоретичні підходи до модернізації старопромислових регіонів через концепцію смарт-спеціалізації. Окрім цього, удосконалено методику кількісної оцінки процесів постіндустріальної модернізації, що враховують регіональні економічні особливості, а також вдосконалено інструменти стратегічного аналізу, такі як модифікована матриця Бостонської консалтингової групи, що сприяють оптимізації фінансових потоків і визначенню смарт-пріоритетів.
Дослідження 0121U111837 зосереджене на поглибленому аналізі політики інституціональної конвергенції в українській промисловості. Запропоновані концептуальні підходи до досягнення інституціональної конвергенції дозволяють усунути деструктивні форми конкуренції та сприяти формуванню здорового конкурентного середовища, що позитивно впливає на сталий соціально-економічний розвиток. Оцінка рівня конвергенції на основі міжнародних індексів сприяє удосконаленню інституційної політики в Україні.
У рамках теми 0122U002168 здійснено систематизацію теоретичних підходів до європейської інтеграції, зокрема визначено основні пріоритети Європейського дослідницького простору та досліджено перспективи розвитку співпраці України з ЄС у галузі науки та інновацій. Це дозволяє розробити концептуальні засади для осучаснення національної інноваційної політики, що сприятиме її інтеграції до європейських та міжнародних дослідницьких платформ.
У дослідженні 0122U002106 розроблено концептуальні підходи до управління поведінкою економічних агентів у цифровому просторі за допомогою інструментів штучного інтелекту. Це сприяє підвищенню ефективності інформаційної взаємодії економічних агентів, оптимізації їхніх дій у напрямі економічного розвитку та підвищення ефективності функціонування соціально-економічних систем на макро- та мікрорівнях.
Загалом, результати цих досліджень створюють науково-методологічну основу для впровадження інноваційних підходів у модернізацію економіки України, розвитку промисловості, смарт-спеціалізації регіонів, а також цифрової трансформації економічних агентів у глобальному контексті.
Роль наукової установи / закладу вищої освіти, що звітує, у досягненні впливу
Інститут економіки промисловості НАН України активно підтримує молодих учених, сприяючи їх науковій діяльності через участь у конкурсних програмах. Для реалізації дослідницьких тем інститут надає матеріально-технічну інфраструктуру, доступ до наукових ресурсів, баз даних та консультаційну підтримку.
Дослідження за темами «Інтерналізація негативних зовнішніх ефектів старопромислових моделей виробництва» (0119U102555) та «Політика інституціональної конвергенції як інструмент подолання деструктивної конкуренції в промисловості» (0121U111837) виконувались молодими науковцями НАН України в рамках науково-дослідних робіт 2019–2020 рр. та 2021–2022 рр. Усі ці проєкти були частиною конкурсного відбору науково-дослідних робіт молодих учених НАН України. Виконавцями цих проєктів були молоді вчені Сердюк О.С. та Петрова І.П.
Щодо досліджень «Модернізація економіки старопромислових регіонів на засадах smart-спеціалізації» (0121U109707) та «Інтеграція України до Європейського дослідницького простору в інтересах інноваційного розвитку національної економіки» (0122U002168), то вони були започатковані як додаткові відомчі теми для молодих учених. Доповіді, підготовлені Петровою І.П. та Підоричевою І.Ю., були заслухані та позитивно оцінені на засіданні Президії НАН України, що підтверджує значущість проведених досліджень та їх відповідність сучасним викликам економіки.
В межах конкурсного наукового проєкту, виграного гранту НАН України для дослідницьких лабораторій/груп молодих учених НАН України на 2022–2023 рр., було проведене дослідження за темою «Інструменти штучного інтелекту в управлінні поведінкою економічних агентів у цифровому просторі» (0122U002106). Це дослідження було здійснене молодими вченими, зокрема Турлаковою С.С., Шуміло Я.М., Логвіненком Б.І., що забезпечило значний науковий внесок у розвиток інноваційних методів управління економічними агентами в умовах цифрової трансформації.
Опис впливу
У межах дослідження «Інтерналізація негативних зовнішніх ефектів старопромислових моделей виробництва» (0119U102555) визначено, що старопромислові моделі виробництва в Україні є джерелом значних негативних зовнішніх ефектів, які суттєво впливають на економіку та соціально-економічний розвиток регіонів. Ця проблема набуває особливої актуальності в умовах трансформації господарської системи України, спрямованої на інтеграцію до європейських стандартів сталого розвитку.
Механізми впливу – розроблено теоретико-методологічні засади інтерналізації негативних зовнішніх ефектів старопромислових моделей виробництва, адаптовано європейський досвід до українських умов та оцінено вплив ключових чинників. Наукові результати інтегровані до регіональних стратегій розвитку та екологічних програм модернізації старопромислових регіонів.
Основними бенефіціарами є органи державної влади, місцевого самоврядування, експертні організації.
Характер впливу – результати дослідження надали практичні інструменти для інтерналізації негативних зовнішніх ефектів, включаючи методичні підходи до їх оцінки та рекомендації щодо модернізації інфраструктури. Це сприяє зниженню екологічного навантаження, підвищенню якості життя населення та інвестиційної привабливості регіонів.
Масштаб впливу – Федерація організацій роботодавців Дніпропетровщини планує використовувати рекомендації з інтерналізації негативних зовнішніх ефектів у своїй діяльності. Придніпровський науковий центр НАН України та МОН України відзначили актуальність і доцільність застосування запропонованих інструментів у процесі розробки стратегій розвитку зазначених регіонів.
Період часу – вплив дослідження розпочався з 2019 року і продовжує здійснюватися на довгострокову перспективу.
Дослідження «Модернізація економіки старопромислових регіонів на засадах smart-спеціалізації» (0121U109707) виконане в умовах необхідності модернізації економіки старопромислових регіонів України, що характеризуються структурними проблемами, низьким рівнем конкурентоспроможності та недостатньою інтеграцією у глобальні економічні процеси. Це актуально у контексті інтеграції України до Європейського Союзу, реалізації концепції smart-спеціалізації та адаптації до глобальних ланцюгів доданої вартості.
Механізми впливу включають запропоновані концептуальні положення, методики кількісної оцінки процесів модернізації, а також модифіковану матрицю Бостонської консалтингової групи, які впроваджуються як інструменти стратегічного аналізу. Ці механізми сприяють визначенню смарт-пріоритетів для регіонів, оптимізації фінансових потоків та залученню міжнародних інвестицій за допомогою механізмів публічно-приватного партнерства.
Серед ключових бенефіціарів: органи державної влади (зокрема Міністерство розвитку громад та територій України, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), регіональні організації (Федерація організацій роботодавців Дніпропетровщини), наукові установи (Донецький науковий центр НАН України та МОН України).
Характер впливу – основний вплив виявляється у вигляді наданих рекомендацій щодо залучення інвестицій через публічно-приватне партнерство, методології для визначення смарт-пріоритетів та інструментів для оптимізації фінансових потоків у процесах регіонального розвитку.
Масштаб впливу – дослідження має значний вплив на практичну діяльність Міністерства розвитку громад та територій України, яке використовує його результати при розробці відповідних законодавчих ініціатив. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України застосовує здобуті дані для розробки Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей до 2023 року. Федерація організацій роботодавців Дніпропетровщини інтегрує результати дослідження у процес розробки регіональних стратегій смарт-спеціалізації для Придніпровського економічного району. Донецький науковий центр НАН України та МОН України використовує надані рекомендації для визначення смарт-пріоритетів промисловості Донецького та Придніпровського економічних районів, а також для формулювання оптимальних стратегій перерозподілу фінансових потоків між різними видами економічної діяльності в процесі розробки та реалізації Стратегії трансформації вугільних міст і доповнення стратегії розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2027 року (відгуки).
Період часу – дослідження мало вплив на період розробки та реалізації регіональних стратегій у 2019–2027 роках, зокрема на Стратегію розвитку Донецької та Луганської областей до 2027 року.
Дослідження «Політика інституціональної конвергенції як інструмент подолання деструктивної конкуренції в промисловості» (0121U111837) здійснене в умовах сучасного економічного розвитку України, де необхідність ефективного регулювання конкуренції в промисловості, зокрема подолання деструктивних форм конкуренції, є важливою складовою стабільного соціально-економічного розвитку.
Основний механізм впливу – розробка теоретико-методологічних підходів до інституціональної конвергенції, що сприяє зменшенню деструктивної конкуренції. Застосування міжнародних індексів дозволило оцінити рівень конвергенції в українській промисловості та розробити рекомендації для вдосконалення політики регулювання конкуренції.
Бенефіціарами є органи державної влади, місцевого самоврядування, бізнес-спільноти (великий, середній і малий бізнес), а також громадські організації, зокрема УСПП, які активно використовують отримані результати для розробки стратегій розвитку промисловості та антимонопольної політики.
Характер впливу – вплив полягає в інституціональних змінах, спрямованих на покращення регулювання конкурентних відносин, зокрема через вдосконалення антимонопольного законодавства, підвищення прозорості та цифровізацію процесів управління.
Масштаб впливу – результати дослідження були впроваджені в роботу УСПП та використані для розробки стратегічних документів, що сприяють інноваційному відновленню та структурній трансформації економіки України, покращуючи конкурентні умови в промисловості (відгуки).
Період часу – вплив дослідження спостерігався протягом періоду, в якому було впроваджено розроблені рекомендації (від 2022 року і на перспективу).
Дослідження «Інтеграція України до Європейського дослідницького простору в інтересах інноваційного розвитку національної економіки» (0122U002168) проводилося в умовах необхідності поглибленої інтеграції України до Європейського дослідницького простору та підвищення інноваційності національної економіки, зокрема в умовах війни та відновлення країни.
Механізми впливу – розробка теоретичних і концептуальних положень для удосконалення національної інноваційної політики України через взаємодію з ЄС, зокрема в контексті науки та інновацій. Це включає адаптацію законодавства і розвиток інструментів для ефективної співпраці з європейськими партнерами.
Бенефіціари впливу – органи законодавчої та виконавчої влади, регіональні органи управління, наукові установи, інноваційні підприємства та стартапи, які адаптують законодавство та ініціативи до стандартів ЄС.
Характер впливу – вплив полягає в удосконаленні інноваційної політики, розширенні співпраці з ЄС та підвищенні конкурентоспроможності України на міжнародних ринках через доступ до нових програм та ініціатив.
Масштаб впливу – вплив охоплює органи державної та регіональної влади, які адаптують законодавство в галузі науки та інновацій відповідно до вимог ЄС, а також розробляють ініціативи підтримки цих сфер, зокрема для трансформації промислових регіонів і розвитку міжнародного партнерства. Крім того, наукові установи, інноваційні підприємства та стартапи отримують доступ до нових програм та ініціатив для співпраці з міжнародними партнерами та виходу на європейські ринки(відгук Міністерства освіти і науки України (відгук).
Період часу – вплив дослідження здійснювався з 2022 року і триває в умовах поточного та майбутнього відновлення України.
Дослідження «Інструменти штучного інтелекту в управлінні поведінкою економічних агентів у цифровому просторі» (0122U002106) розглядає вплив швидкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій та змін у соціально-економічних процесах, спричинених пандемією COVID-19, на необхідність застосування нових підходів до управління поведінкою економічних агентів у цифровому середовищі. Ці зміни вимагають інтеграції інструментів штучного інтелекту для ефективного управління економічними процесами та адаптації до нових умов.
Механізми впливу – розроблені концептуальні положення та удосконалення науково-методичних підходів до управління поведінкою економічних агентів за допомогою інструментів штучного інтелекту дозволяють підвищити ефективність управлінських рішень та забезпечити інформаційну безпеку.
Бенефіціари впливу – державні органи влади та підприємства, які застосовують ці науково-методичні підходи для покращення процесів управління поведінкою економічних агентів у цифровому середовищі.
Характер впливу – вплив полягає у підвищенні обґрунтованості та ефективності рішень щодо управління поведінкою економічних агентів, орієнтуючи їх на суспільні інтереси та забезпечуючи інформаційну безпеку.
Масштаб впливу – вплив охоплює національний рівень та стосується державних органів і підприємств, які використовують ці підходи для покращення управлінської діяльності в цифровому просторі (відгуки).
Період часу – вплив розпочався у 2022 році і має довгострокову перспективу, зокрема через впровадження наукових рекомендацій у практичну діяльність.
Перелік підтверджень впливу
Підтвердженням впливу досліджень є листи впровадження, публікації результатів впливу у міжнародних та вітчизняних журналах.