Впливи наукової діяльності відділу економічних проблем соціальної політики ІЕП НАНУ

Основний вид впливу:

на забезпечення безпеки та оборони країни; на розвиток економіки; на розвиток технологій; на забезпечення здоров’я та якості життя; на розвиток передової науки; на популяризацію результатів наукових досліджень; на розвиток освіти; на розвиток соціальної сфери; на розвиток культури; на збереження стану навколишнього природного середовища; на забезпечення продовольчої безпеки; на розвиток державної політики

Перелік основних наукових результатів, які дали змогу досягти впливу

Тема 1 “Подолання соціально-економічних ризиків та небезпек у сфері праці та зайнятості України в умовах впливу пандемії COVID-19” – НФД України (0120U104386, 2020 р)

Відгуки 2021   Відгуки 2020

Тема 2 “Становлення нової якості трудового життя (ЯТЖ)  під впливом цифрових трансформацій (0121U111954, 2021 р)

Відгуки

Опис основних наукових результатів, які дали змогу досягти цього впливу

Наукові результати, які дозволили досягти впливу:

– за темою 1: розроблено та апробовано методику оцінки ризиків та небезпек на ринку праці України в умовах пандемії COVID-19 на засадах Європейської системи соціальних показників; здійснено прогнозні оцінки та визначено сценарні підходи  при зміні карантинних обмежень; обґрунтовано пріоритети розвитку системи соціально-відповідального партнерства, адаптованої  до рекомендацій МОП; розроблено стратегічні напрями та антикризові заходи з подолання коронакризи та її негативних наслідків на стан здоров’я та економіку; запропоновано заходи з мінімізації ризиків у сфері праці і зайнятості в умовах пандемії COVID-19; визначено обов’язки та відповідальність органів виконавчої влади за подолання коронакризи та її негативних наслідків. 

Новітні результати: розробка та апробація моделі пат-аналізу щодо визначення ризиків у трудовій сфері; аналіз впливу пандемії COVID-19 на ринок праці України та ЄС, узагальнення кращого міжнародного досвіду боротьби з пандемією на потреби формування протипандемійної політики України;  розвиток соціально-відповідального партнерства для посилення взаємодії сторін діалогу з метою подолання  ризиків та небезпек в сфері праці; обґрунтування пропозицій та рекомендацій щодо забезпечення координації, комплексності та підвищення спроможності державного управління; мінімізація ризиків та небезпек у сфері праці та зайнятості в умовах коронакризи. Практична цінність  результатів полягає у посиленні безпеки для життя і здоров’я громадян України, визначається реалізацією принципів національної безпеки у медико-епідеміологічній, соціальній, економічній сферах.

– за темою 2: проведено оцінку новітніх змін у формах, характері, умовах праці, захищеності працівника під впливом цифрових трансформацій; обґрунтовано пропозиції та рекомендації з розробки організаційно-управлінських, соціально-економічних, інституційних, інформаційно-комунікативних механізмів становлення нової якості трудового життя;  розроблено інтегральний показник якості трудового життя (ЯТЖ), проаналізовано і залучено міжнародний досвід запровадження концепту гідної праці; проведено експертне опитування вітчизняних фахівців з проблем праці  щодо забезпечення якості управління сферою праці та становлення нової якості трудового життя в умовах цифровізації економіки; запропоновано використання європейських принципів соціальної якості життя у трудовій сфері України. Загалом результати виконання наукового проєкту  забезпечують впровадження нової програми гідної праці, визначають  нові потреби та можливості  до змін у трудовій сфері на засадах стійкості та євроінтеграційної спрямованості  для розробки пропозицій та рекомендацій зі становлення нової якості трудового життя в Україні.

Роль наукової установи / закладу вищої освіти, що звітує, у досягненні впливу 

Роль Інституту у досягненні впливу на забезпечення здоров’я та якості життя визначається визнанням в Україні та за її межами наукових результатів, які спрямовані на збереження життя, здоров’я та працездатності працюючих у важких та  небезпечних умовах на виробництві, на економічну та соціальну безпеку, на збереження та розвиток трудового потенціалу України в екстремальних умовах. За Темою 1 Інститут став єдиною установою НАН України економічного профілю, що переміг у конкурсі НФДУ “Наука для безпеки людини та суспільства”, 2020 р.    серед наукових установ НАН України

Підтвердження використання наукових результатів Інституту за Темою 1 з боку органів виконавчої та законодавчої влади держави, представників профільних громадських об’єднань. Серед адресатів: 2 відгука – від Комітетів Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування та Комітету  з питань національної безпеки та оборони України, що підтверджують високу оцінку  визначених науковцями стратегічних пріоритетів при формуванні та реалізації державної протипандемійної політики України (Відгук 1, Відгук 2) 

За Темою 2 наукові надбання Інституту полягають в обгрунтуванні умов становлення й стратегій формування нової ЯТЖ в Україні шляхом проведення експертного опитування вітчизняних фахівців з проблем праці, що значно розширило інформаційне забезпечення для прийняття  якісних управлінських рішень через сполучення соціологічної та статистичної інформації. Вони знайшли місце в наукових результатах і наукових публікаціях. Практична цінність полягає: у визначенні управлінських можливостей для подолання небезпек у трудовій сфері, внесенні змін та доповнень до Програми гідної праці для України, при формуванні Генеральної угоди, при удосконаленні трудового законодавства України, модернізації системи взаємодії сторін соціального діалогу через  створення Національної платформи соціального діалогу. 

Опис впливу

За проведеними дослідженнями простежується спрямованість на збереження життя та здоров’я,  працездатності людського та трудового потенціалу та формування умов і можливостей для забезпечення медико-епідеміологічної, соціальної та трудоресурсної безпеки. Обґрунтовуються перспективи становлення нової якості трудового життя за рахунок удосконалення державної політики управління трудовою сферою. Об’єднуючим компонентом наукових результатів є науково-методичне забезпечення оцінки ризиків та небезпек та обґрунтування пропозицій та рекомендацій з їх мінімізації та подолання.

За Темою 1 визначається  вплив пандемії COVID-19 на стан здоров’я української нації, а також  всього людства, що  обумовлює мобілізацію світової  та національної спільноти заради збереження життя і здоров’я людини, людського потенціалу націй та  країн. Особлива  роль у цих процесах належить  працюючим, які своєю реалізованою трудовою активністю створюють умови для життєдіяльності та житєзабезпечення соціуму, суспільства, спільноти. Саме ця категорія населення стає найбільш цінною для збереження людства і нації, їх існування та працездатності під час коронакризи. Науковий проєкт за Темою 1 був схвалений рішенням Наукової Ради НФДУ від 16 вересня 2020 року № 21. 

Гострота  наслідків пандемії COVID-19 визначилась втратами, реальними загрозами та небезпеками для життя і здоров’я населення  України. Пандемія посилила ризики і загрози в трудовій сфері України. Знизилась економічна активність та діяльність більшості секторів економіки, зросло безробіття, бідність, різко зросла захворюваність на COVID-19, а також навантаження на медичні установи, державні соціальні служби, правоохоронні органи. Зросли загрози життю, здоров’ю працюючих, втрати роботи. Поширилася неформальна та тіньова зайнятість. Державне управління виявилось неефективним при подоланні пандемії.

Стан і попередження негативних наслідків впливу пандемії COVID-19 на сферу праці та зайнятості України, а також здоров’я працюючих стали визначальними змістом НДР за Темою 1. Було реалізовано основні завдання проєкту: проаналізувати зміни в сфері праці під час пандемії; визначити можливості запровадження кращого міжнародного досвіду до національних умов; розробити методику оцінки соціально-економічних ризиків та небезпек у трудовій сфері та здійснити її апробацію; обґрунтувати стратегічні напрями та антикризові заходи щодо попередження та мінімізації соціально-економічних ризиків на ринку праці України під час пандемії COVID-19. 

Новизною наукового проєкту стала розробка та  апробація методики оцінки ризиків та небезпек у трудовій сфері на засадах Європейської системи соціальних показників; розвиток соціально-відповідального партнерства, залучення потенціалу громадянського суспільства, розробка адресних стратегічних напрямів та рекомендацій органам влади й громадським об’єднанням щодо забезпечення безпеки людини та суспільства в умовах подолання пандемії. Розроблено пріоритетні напрями розв’язання проблем адаптації політики у сфері праці до екстремальних умов і викликів, пов’язаних з пандемією COVID-19 та вірогідним повторенням схожих епідемій у майбутньому, а також з воєнними діями РФ, які розпочалися з 2014 року.

Практичною цінністю є адресність та конструктивність практичних рекомендацій, пропозицій, антикризових заходів, спрямованих на мінімізацію, попередження та подолання соціально-економічних ризиків і небезпек у сфері праці та зайнятості України в умовах впливу пандемії COVID-19. Результати проекту  створюють умови для розвитку соціально-відповідального партнерства, підвищують спроможність системи державного регулювання давати відповіді на виклики пандемії COVID-19.

 Бенефіціари впливу: Мінсоцполітики, Комітет  з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медстрахування ВР України, Комітет з питань національної безпеки, оборони і розвідки ВР України, ФПУ, Держпраці.

Відгуки

  1. Зміст впливу  наукових результатів за Темою 2 на здоров’я та якість життя полягає у:

розкритті можливостей  становлення нової ЯТЖ в умовах цифровізації економіки;  

розширенні інформаційно-аналітичної бази даних для прийняття ефективних  управлінських рішень шляхом використання соціологічних та статистичних даних для виявлення резервів досягнення нової ЯТЖ в умовах цифровізації економіки;  

проведенні соціологічного (експертного) опитування фахівців з питань праці та ЯТЖ для підвищення ефективності управління трудовою сферою в умовах євроінтеграції; 

визначенні  дестабілізаційних чинників, що перешкоджають  формуванню нової ЯТЖ в сучасних умовах  і блокують скорочення розриву між національними та міжнародними показникам якості трудового життя; 

систематизації позитивних та негативних аспектів цифровізації економічних процесів в контексті оцінки якості трудового життя;

обґрунтуванні  стратегічних напрямів формування нової ЯТЖ на національному рівні шляхом модернізації правових важелів та механізмів забезпечення соціально-трудового розвитку, подоланні диспропорцій на ринку праці

Бенефіціари впливу: Уповноважений ВРУ з прав людини.

 Відгуки на науково-доповідну записку «Досвід країн ЄС щодо цифровізації та платформної економіки у контексті становлення нової якості трудового життя» та наукову доповідь «Діагностика стану та можливостей формування нової якості трудового життя в умовах цифрових трансформацій».

Відгуки

Перелік підтверджень впливу

Підтвердження впливу за Темою 1 «Подолання соціально-економічних ризиків та небезпек у сфері праці та зайнятості України в умовах впливу пандемії COVID-19» містяться у:

Підтвердження впливу за Темою 2 «Становлення нової якості трудового життя під впливом цифових трансформацій» містяться у: